поклястися на Біблії

 поклястися

 поклястися, присягти

1. n

1) обітниця; клятва; урочиста обіцянка; зарікання, зарок

2) чернеча обітниця

3) благання, молитва

4) мрія, пристрасне бажання

5) жертвування

2. v

1) давати обітницю (клятву); клястися, присягатися; урочисто обіцяти

2) урочисто обіцяти

3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати

4) проголошувати; урочисто заявляти

* * *

1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем

2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание

1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги

2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим

3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити

1) клятва; божіння

2) присяга

3) прийняття присяги

4) богохульство, лайка

v (past swore; заст. sware; p.p. sworn)

1) присягатися, клястися

2) юр. свідчити, давати показання під присягою

3) присягати, приймати присягу

4) примушувати поклястися

5) приводити до присяги

6) лаятися, богохулити

* * *

1) клятва; божіння; присяга; прийняття присяги

2) лайка; лихослів'я

1) клястися

2) (by) молитися на кого-небудь; безмежно вірити кому-небудь або в що-небудь

3) (to) змушувати заприсягти; приводити до присяги

4) юp. показувати, давати показання під присягою; присягати, приймати присягу

5) лаятися; богохулити; лихословити

1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем

2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание

1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги

2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим

3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити

1. n

1) вірність, відданість, чесність

2) обіцянка, слово честі

3) істина, правда

2. удавати слово; обіцяти одружитися

* * *

1) вірність; відданість, чесність; обіцянка, ( чесне) слово

2) істина, правда

давати слово; давати обіцянку одружитися

1) в чём, чего, чем (присяга, обет) - клятьба, присяга, (клятвенное уверение) присягання, заприсягання на що, чого, чим. [Як я порушу цю клятьбу, то хай мені оберне назад в'язи (Звин.). Як зрадництво я бачити могла, у присяганнях вірного кохання? (Грінч.). Вона не хтіла вірити заприсяганням хлопчаковим (Крим.)]. Давать, дать -ву - давати, дати присягу (клятьбу), присягати(ся), присягнути(ся), заприсягати(ся), заприсягти(ся) и заприсягнути(ся), клястися, поклястися, заклинатися, заклястися; срвн. Клясться 1 и Поклясться. [Дати велику присягу, що в світі ніхто не почує невільничих співів моїх (Л. Укр.). Дали один перед другим клятьбу (Звин.). Заприсягну, якщо ви віри не ймете! (Крим.)]. Обязать -вою - заприсягти кого; обязанный -вою - заприсягнений. Нарушать нарушить -ву - ламати (зап. ломити), зламати, поламати присягу, клятьбу. [Такої присяги ніхто не зламає (Грінч.). Пани не раз ломили свою клятьбу (Павлик)]. Остаться верным -ве, сдержать -ву - додержати присяги (клятьби), справдити присягу (клятьбу). Отпереться от чего с -вой (божбой) - відклястися, відприсягтися (від) чого. Скреплённый -вой - см. Клятвенный. Ложная -ва - неправдива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. [Боялись розливу крови і татар, і диби, і кривоприсяги (Л. Укр.)];

2) (божба) присягання, божіння;

3) (проклятье) клятьба, кляття, прокляття, проклін и прокльон (- льону); срвн. Проклятие 2;

4) церк. - см. Анафема и Проклятие 2.

* * *

1) клятьба́; ( клятвенное уверение) заприсягання, присяга́ння, прися́га

2) (проклятие) прокля́ття, клятьба́, проклі́н, -кльо́ну, прокльо́н; диал. кляття́

заприсягти(ся), заприсягнути(ся), присягнути(ся), заклястися, поклястися. -ться на верность- заприсягнути(ся) на вірність. Я -лся не делать этого - я заклявся (заприсягся) цього не робити.

* * *

I n

1. присяга; клятва

2. прийняття присяги

II v (swore, sworn)

1. присягатися, клястися

2. юр. свідчити, давати показання під присягою

3. приводити до присяги

- to swear allegiance присягатися у вірності

- to swear an oath давати присягу

- to swear in приводити до присяги під час вступу на посаду

- to swear on the Bible поклястися на Біблії

- to swear to свідчити під присягою

 клястися; поклястися

 присягнути, поклястися

 заклястися, поклястися

 заприсягтися; поклястися; заректися